Бурдж Халіфа:
Copy/Past не працює,
або “Місія Неможлива”?

Людство будувало високі споруди з давніх давен: єгипетські піраміди (приблизно 140 метрів), Александрійський маяк (137 метрів), готичні собори (близько 100 метрів), Ейфелева вежа (324 метри). Але хмарочоси — це вже ознака нашого століття. Термін «хмарочос» почали використовувати в 1880-х роках у Сполучених Штатах Америки, коли, на той момент сучасні технології, дозволили будувати житлові та офісні споруди на шість або більше поверхів.

Після появи хмарочосів почалися змагання за найвищий будинок у світі, які й досі тривають. Хмарочос символізував прогрес, розвиток, перемогу людини над її природними обмеженнями.

Розвиток висотного будівництва з часом призвів до того, що з’явилося три категорії хмарочосів: високі (від 150 метрів), дуже високі (більше 300 метрів) і надвисокі (більше 600 метрів). Але, схоже, скоро до них додасться і четверта — кілометрові вежі.

Існує, навіть, міжнародна організація – Skyscraper Center, яка фіксує характеристики всіх хмарочосів у світі, що визначаються як будівлі, вищі за ніж 150 метрів.

Вперше про рекордну будівлю, вищу 1000м, замислився один із найвідоміших американських архітекторів Френк Ллойд Райт — ще у 1956 році він запропонував проєкт будівлі The Illinois заввишки 1 739 метрів. Але тоді вежу не могли побудувати з багатьох причин: ще не винайшли технологію, яка б рятувала найвищу будівлю від розгойдування, її було б складно забезпечити енергією, і, звичайно, вона б коштувала неймовірно дорого. Але ідею Райта не можна назвати невдалою. Найвища наразі будівля у світі Бурдж-Халіфа (828 метрів) в ОАЕ і майбутній кілометровий хмарочос Jeddah Tower у Саудівській Аравії зовні дуже схожі на його The Illinois.

Будівництво хмарочосів – задоволення не з дешевих. Найамбітніші проекти сьогоденя зосереджені на Близькому Сході та в Азії. Крім того, як свідчить дослідження Washington Post, вежі-рекордсмени зазвичай будують у авторитарних державах. Лідери цих держав схильні витрачати кошти на різноманітні зухвалі проекти, адже їм не потрібно звітуватись перед виборцями. Крім цього, високі будівлі – це ніщо інше, як втілення амбіцій державних лідерів. У тому ж дослідженні відзначають, що у країнах з недемократичним режимом хмарочосам частіше додають нефункціональної висоти.

Підтверджують цю тезу історичні факти:

• Піраміда Хеопса в Єгипті, яку будували протягом 32-40 років 100 000 єгиптян.
• Гігантський палац короля Людовика XIV у Версалі, який, ймовірно, коштував французьким платникам податків 17-18 століть мільярди доларів.
• Базиліка Богоматері Миру (1980-і роки), збудована Феліксом Уфуе-Буаньї з Кот-д’Івуару в його рідній країні. Церква є збільшеною копією базиліки Святого Петра в Римі. За деякими оцінками, будівля подвоїла національний борг.

Сучасними прикладами є Бурдж Халіфа (828м), Jeddah Tower (1007м), Dubay Tower (928м), Бурдж Мубарак аль-Кабір (1001м)

З іншого боку, з цим дослідженням можна не погодитися, якщо для прикладу брати Бурдж-Халіфа в ОАЕ. Незважаючи на те, що третина будівлі непридатна для експлуатації (244 метри — просто шпиль без поверхів), витрати будівництва окупилися в перший же рік. Вартість будівництва склала півтора мільярда доларів, але продаж і оренда приміщень окупили проект за лічені місяці. Тільки на продажу приміщень хмарочоса, прибуток перевищив чотири мільярди доларів. З моменту відкриття минуло більше 10 років, а будівля продовжує приносити прибуток країні. Мільйони людей спеціально їдуть у Дубай, щоб подивитися на нове чудо світу. Таким чином, кількість туристів у Дубаї з початку 2010-го збільшилася вдвічі до значення в 16 мільйонів осіб на рік в 2022 році.

“Burj Khalifa”, Dubay, Об’єднані Арабські Емірати.

Бурдж Халіфа – це найвища будівля у світі, розташована в Дубаї, Об’єднаних Арабських Еміратах. Вона височіє на 828 метрів і має 163 поверхи. Будівництво цього вражаючого хмарочоса тривало 6 років, а швидкість становила один-два поверхи на тиждень. Офіційним початком вважається дата 6 січня 2004 року, а відкриття вежі для публіки відбулося вже 4 січня 2010 року.

Початкова назва хмарочоса звучала як Бурдж-Дубай, тільки згодом його перейменували на честь Халіфа бін Зайєда Аль Нахайяна, президента ОАЕ.

Основна мета створення Бурдж Халіфа полягала в тому, щоб підвищити міжнародний престиж Дубая та привернути увагу світових туристів та інвесторів.

Над неофутуристичним дизайном хмарочоса працював американський архітектор Едріан Сміт у співпраці з компаніями Skidmore, Owings & Merrill та Samsung C&T Corporation. Особливістю вежі є її незвична асиметрична форма, яку зробили такою спеціально для того, щоб уникнути можливого розхитування від вітру. За задумом архітекторів, хмарочос повинен був нагадувати квітку Hymenocallis – пустельну лілію, яка росте в ОАЕ. І справді, широкий фундамент створює міцну Y-подібну основу, а догори вежа звужується, наче тичинка лілії.

Проекту Бурдж Халіфа було надано кілька нагород та номінацій від різних професійних організацій і премій за його архітектурний дизайн, інженерні досягнення та значний внесок у світову архітектурну спадщину. Ось деякі з найважливіших нагород:

• Нагорода CTBUH (Council on Tall Buildings and Urban Habitat): Бурж Халіфа отримав престижну нагороду CTBUH за найвищу будівлю у світі у 2010 році.
• Нагорода Emporis Skyscraper Award: У 2010 році Бурдж Халіфа був нагороджений Emporis Skyscraper Award, яка визнає його як найкращий хмарочос світу.
• Проект року в області будівництва: У 2010 році Бурдж Халіфа був також визнаний одним із найбільш вражаючих проектів року в області будівництва.
• Нагорода за інженерне вдосконалення: Проект отримав також нагороди за інженерне вдосконалення через використання передових технологій та інженерних рішень для досягнення величезної висоти та стійкості будівлі.

Ці нагороди свідчать про визнання проекту Бурдж Халіфа у світі архітектури та будівництва як одного з найзначніших досягнень у цій галузі.

Будівництво було організовано компанією Emaar Properties, яка сьогодні є власником та управляючою компанією вежі. Підрядником виступила компанія Samsung C&T з Південної Кореї.

У послужному списку Бурдж-Халіфи ціла низка рекордів:

• за найбільшу кількість поверхів (163)
• за найвисотніші роботи будівельного крану
• за найвищий відкритий оглядовий майданчик (555,7 м)
• за найвищий феєрверк на будівлі, запущений у новорічну ніч 2015 року
• за найбільший фасад зі світлодіодним підсвічуванням (44,9 тис. м²)
• найвищі житлові апартаменти (385 м)
• Найвища споруда, що стоїть вільно — 611,3 м
• Найбільша висота нагнітання бетонної суміші для будівель — 601,0 м
• У 2008 році висота Бурдж Халіфа перевищила висоту Варшавської радіовежі (646 м), будівля стала найвищою наземною спорудою в історії будівництва.

Будівництво Бурдж Халіфа було технічно складним проектом, що включав в себе використання передових технологій та інженерних рішень. Ось кілька цікавих фактів:

• Перш ніж розпочати будівництво, провели ретельне планування та проектування будівлі: врахування вітрових навантажень, геологічних умов, архітектурних та структурних вимог. Багато інженерних розробок використовувались в будівництві вперше.
• Бурдж Халіфа має вражаючі фундаменти (глибина паль – понад 50м), що забезпечують стабільність будівлі. Для цього використовувались спеціальні технології буріння та закладання фундаментів.
• Під час будівництва було задіяно три найбільших в світі автокрани вантажопідйомністю по 25 тон кожний.
• Кількість робочих, які щодня працювали на будівництві, становила 12 000 чоловік.
• Було використано величезну кількість матеріалів: близько 320 000 кубометрів бетону, понад 60 000 тон сталевої арматури тощо. Спеціально для цього проекту було розроблено нову марку термостійкого бетону, який витримує до +50 °C. Всі роботи з нагнітання бетону були завершені на рівні 160 поверху, а далі був встановлений 180-метровий шпиль із металевих конструкцій.
• Площа скління Бурдж-Халіфа величезна – майже 103 000 квадратних метрів скла, дорівнює площі 17 футбольних полів! Щоб повністю помити всі вікна в хмарочосі, працює 36 прибиральників, яким на це потрібно аж 3 місяці, а далі все спочатку.
• Хмарочос побудований із застосуванням найсучасніших технологій, в тому числі тут впроваджена система збору конденсату, яка щорічно дозволяє акумулювати близько 40 мільйонів літрів води. Ця вода використовується повторно – для поливу рослин, постачання фонтанів та функціонування системи охолодження. Таке розумне використання ресурсів надзвичайно важливе, особливо в умовах пустельного клімату Об’єднаних Арабських Еміратів.
• Щорічне споживання енергії Бурдж Халіфа становить близько 946 000 кВт-год, що приблизно еквівалентно витратам 3500 сімей протягом року.
• Вежа самостійно забезпечує себе електроенергією: за допомогою 61-метрової вітрової турбіни, а також масиву сонячних панелей загальною площею близько 15 тис. м².
• Гіперсучасний елеватор: Бурдж Халіфа має один з найшвидших ліфтів у світі. Його швидкість становить приблизно 10 метрів за секунду, що дозволяє піднятися на оглядовий майданчик на 124-й поверх всього за 60 секунд. Двері ліфтів у Бурдж Халіфа відкриваються зі швидкістю близько 2,5 метра на секунду, що робить їх одними з найшвидших дверей ліфтів у світі.
• Система кондиціонування повітря всмоктує повітря на рівні верхніх поверхів, де повітря прохолодніше і чистіше, і розповсюджує будівлею. Максимальна потужність системи охолодження вежі є рівнозначною таненню 13000 т льоду за один день. Через спеціальні решітки в підлозі тут постійно циркулює аромат, розроблений парфумерами спеціально для Бурдж-Халіфа!
• Бурдж-Халіфа вміщує 35 тисяч осіб — по суті, населення одного невеликого міста.
• Загальна сума інвестицій в будівництво вежі склала понад 1,5 мільярда доларів, але всі витрати окупилися за перший рік після відкриття хмарочоса!

Успіх Бурдж Халіфа, який став візитівкою Дубай, намагались повторити вже кілька разів. Проте, станом на початок 2024 року (протягом 14 років) Бурдж Халіфа залишається найвищим хмарочосом світу.

Слава Дубая і плоди, які приніс хмарочос, не дають спокою Саудівській Аравії, тож, держава Перської затоки заявила про будівництво хмарочоса “Jeddah Tower”, який має перевищити висоту кілометр і тим самим побити рекорд ОАЕ. Це спроба королівства стати більш відкритою країною і отримати додаткові доходи від туризму.

“Jeddah Tower”, Джидда, Саудівська Аравія.

Jeddah Tower, раніше відомий як Kingsdom Tower, ще раніше як Mile-High Tower — хмарочос, який будують в місті Джидда, Саудівська Аравія. Висота більше ніж 160-поверхового хмарочосу складе не менше 1000 метрів.

Генеральний директор Jeddah Economic Company, девелопер цієї вежі, не приховує мети проєкту: «Єгиптяни збудували піраміди. Середньовічна Франція — всі ці величезні собори. А в сучасну епоху побудували Нью-Йорк, Чикаго. Тож насправді це уособлення сили і винахідливості. Як у будь-якому місті: після грошей, після влади хочеться сили. Після сили хочеться щось встановити, щось залишити світу. І сьогодні у Джидді буде будівля, про яку говоритимуть багато поколінь».

Вперше про будівництво цього хмарочоса на території міста Джидда в Саудівській Аравії було оголошено в далекому 2000 році.

Хмарочос попередньою вартістю в 1,23 млрд доларів США, і висотою понад 1000 метрів має стати центром нового району Kingdom Center, в якому будуть жити 80 тис. чоловік. По завершенню будівництва вежа має стати найвищою у світі і першою висотою понад один кілометр. Перший проект будівлі передбачав висоту близько однієї милі , проте, після аналізу ґрунтів на місці будівництва, висота була знижена до одного кілометра.

Ініціатором всього проекту є саудівський принц аль-Валід бін Талаль, один з найбагатших людей на Близькому Сході і племінник короля Саудівської Аравії. Розробником проєкту є британська компанія «Hyder Consulting», архітектурний проєкт буде виконувати фірма «Omrania & Associates» із Саудівської Аравії, за інженерну розробку будівлі візьметься британська контора «Arup», а менеджером проєкту буде американська корпорація Bechtel.

Починаючи з 2008 року, цей проєкт кілька разів запускався і припинявся у зв’язку з різними труднощами, що виникали на шляху організаторів.

У березні 2010 головним архітектором «Kingdom Tower» призначили Едріана Сміта, який до цього був головним архітектором найвищої на сьогоднішній день будівлі «Burj Khalifa».

Kingdom Tower підніметься на трьох окремих основах у вигляді безперервних схилів, що будуть закінчуватися на різних висотах. Це допоможе збалансувати вагу будівлі і зробити будівлю стійкою до вітрових навантажень, які на вершині будівлі можуть досягати 190 км на годину. Будівля спроектована так, щоб на висоті 500 метрів під час найсильнішого шторму вона мала амплітуду близько 1-го метра, що значно більше можливих природних навантажень.

Подача води на 163 поверх має відбуватися поетапно, з використанням збірних баків на різних рівнях, щоб уникнути занадто сильного тиску в трубах. Евакуація також має особливе планування. Найвища вежа у світі через кожні 20 поверхів матиме пункти швидкої допомоги, де люди зможуть отримати питну воду і медичну допомогу. Також запропоновано використовувати ліфти як спосіб допомоги при надзвичайних ситуаціях всупереч загальним правилам.

Після завершення будівництва цей хмарочос стане найвищим хмарочосом у світі. Також це, ймовірно, буде найвищий у світі готель, найвища у світі офісна будівля, найвища у світі житлова будівля. Вона включатиме офіси, готель Four Seasons і розташовані на верхніх поверхах елітні квартири.

Також у вежі будуть розташовані спортивні клуби і багатофункціональний зал, три верхні поверхи матимуть екскурсійне та культурно-розважальне призначення. На висоті 660 м запланована найвища у світі відкрита палуба, що має забезпечити відвідувачам унікальну перспективу.

Верх вежі було зарезервовано для виробництва альтернативних видів електроенергії.

Для забезпечення безпересадкового підйому планують використати канати KONE UltraRope™, що складаються з ядра, вуглецевого волокна і унікального покриття з високим коефіцієнтом тертя, що дозволяє в кілька разів скоротити споживання енергії ліфтом у висотних будівлях. Загалом вежа матиме 65 ліфтів і ескалаторів KONE

У серпні 2011 року принц Аль-Валід бін Талаль підписав договір з девелоперською компанією Bin Laden Group, а архітектурна фірма Едріана Сміта, AS+GG Architecture, оголосила про те, що робота над проектом вежі добігає кінця, висота її становитиме 1007 метрів. Було заявлено, що робота над проектом нульового циклу завершена, оголошено тендер на проведення буронабивних робіт. Вартість самої вежі на етапі проектування оцінювалася в 1,2 млрд доларів США, а вартість усього комплексу Kingdom Tower — 20 млрд доларів

У жовтні 2012 року німецька фірма Bauer отримала контракт на будівництво фундаменту для хмарочоса глибиною 120 м.. Буронабивні роботи були закінчені в жовтні 2013 року. 1 лютого 2014 року закінчилися роботи з будівництва фундаменту.

На початку 2018 року будівництво вежі було припинено через розслідування і тюремне ув’язнення її головних фінансистів. У березні 2018 року будівництво вежі планувалося відновити, однак цього не сталося, і до 2024 року останнім побудованим так і залишається 71-й поверх.

Передбачувана дата завершення будівництва невідома (планові дати завершення робіт 2019, потім 2020 і 2022, очевидно, невірні). У 2023 році забудовник заявив про намір відновити будівництво будівлі, очікуємо на новини.

Тим часом, Бурдж Халіфа зберігає лідерську позицію. Здавалось, схожий клімат, ті ж самі архітектори, поважний перелік будівельних, підрядних, консалтингових компаній, потужне фінансування та особисте зацікавлення і сприяння керівництва держави, а проект досі не завершений. Як на мене, це яскрава ілюстрація складності і багатогранності проектів девелопменту.

The Tower, Dubay, Об’єднані Арабські Емірати

Роки йдуть, технології теж не стоять на місці, а присмак слави не дає спокою багатьом державам. Емірат Дубай передбачив такий перебіг подій і вже 11 квітня 2016 року на прес-конференції в Дубаї оголосили про початок будівництва будівлі, яку поки що називають просто The Tower. Після закінчення робіт у 2020 році зі своїми 928 метрами (в інших джерелах до 1400 м) вона мала стати найвищою у світі.

Правитель Дубая Мохаммед бін Рашид Аль Мактум особисто розповів деталі чергового масштабного проєкту в ОАЕ. За чотири роки, до DUBAY EXPO 2020, в центрі міста мали намір звести 928-метрову вежу, яка стала б найвищою у світі.

При цьому головне завдання нового проєкту – оживити ринок нерухомості і прикрасити місто. У вежі буде лише 20 функціональних поверхів, на яких розташують готель, ресторани, магазини та оглядові майданчики. Це пов’язано з тим, що згідно з проєктними технологіями вежа буде не традиційним хмарочосом, а скоріше високим шпилем. Це буде колона із залізобетону і скла, посилена сталевими тросами небаченої раніше довжини, прикріпленими до землі навколо. Ці троси стануть найбільшими та найміцнішими в історії світового будівництва. Умовно її можна віднести до споруд типу “щогла з відтяжками”.

Це проєкт знаменитого архітектора Сантьяго Калатрави, автора «Міста мистецтв і науки» у Валенсії та вежі Turning Torso у Мальме. За його задумом, вежа буде одночасно нагадувати собою бутон лілії, що не розпустився, і мінарет. При цьому внутрішнє оздоблення будівлі нагадуватиме одне з чудес світу – Висячі сади Вавилона.

Займатися будівництвом буде компанія Emaar, що вже володіє попереднім рекордсменом Бурдж-Халіфою, а також Dubai Holding LLC, яка належить правителю Дубая. Глава Emaar Мохамед Алаббар упевнений, що зведення такої грандіозної вежі серйозно збільшить вартість усієї навколишньої нерухомості: “Квартири з видом на Ейфелеву вежу коштують до 30% дорожче. Ми зрозуміли, що багато хто з наших клієнтів хотів би мати саме такий вид”. Завдяки відкриттю “Creek Tower”, влада емірату ще більше послабить залежність країни від нафти і зробить великий внесок у розвиток туризму країни.

Вартість будівництва The Tower оцінюють більш ніж у мільярд доларів.

Роботи із забивання 70 метрових паль розпочалися наприкінці червня – на початку липня 2016 року. У липні проводилися стендові випробування на вітрові навантаження в аеродинамічній трубі з метою внести остаточні зміни в аспекти дизайну. Вітрові тести включали в себе дванадцять різних методів. Проводилися також сейсмічні випробування. Конструкція вежі налічує кілька систем амортизації, розташованих у різних точках на різних висотах.

У травні 2018 року було завершено фундамент вежі.

4 квітня 2020 року компанія Emaar Properties, девелопер Вежі та прилеглої території, тимчасово призупинила будівництво. Офіційно – через пандемію COVID-19.

І хоча сьогодні на сайті Emaar навіть немає згадки про проект, плітки ріелторів про те, що от-от розпочнуться будівельні роботи “підігрівають” ринок нерухомості і піднімають ціни на квартири в районі Дубай-Крік.

“Burj Mubarak Al Kabir”, Ес-Сабія, Кувейт.

Ще одним  прикладом кілометрової вежі є проект в Кувейті. Висота хмарочоса Бурдж Мубарак аль-Кабір, який споруджують, — 1 001 метр, прозорий натяк на історію про тисячу та одну ніч. Будівля складатиметься з трьох закручених для кращої стійкості веж-лез.

Щоб знизити навантаження від вітру, швидкість якого на висоті кілометра може досягати 60 метрів на секунду, уздовж всієї поверхні веж зроблять вертикальні закрилки, як на крилах літака, — такий підхід в архітектурі застосують уперше. Відкриття заплановано на 2030-й.

Тож, ймовірно, незважаючи на негаразди з “Creek Tower”, Дубай збереже за собою звання міста з найвищою будівлею в світі ще на 10 років.

Для того, щоб зробити кілометровий хмарочос, потрібні не тільки гроші, а й інноваційні технології, які допоможуть вирішити проблеми в експлуатації. Завдяки перегонам хмарочосів з’являються чисельні інженерні інновації, такі як способи підняття рідкого бетону на висоту, розробка нового полімерно-бурового розчину для паль, а також крани-кенгуру.

У країнах з величезною кількістю населення висотне будівництво – найефективніший спосіб розв’язання проблем з житлом. Насамперед це стосується Азії. В цій частині світу потужна сейсмічна активність, тому архітекторам та інженерам доводиться приділяти особливу увагу стійкості хмарочосів. З проблемою розгойдування справляються інерційні демпфери – пристрої, що знижують вібрації в будівлі. Найбільший демпфер розташований у тайванській висотці Тайбей 101, висота якої становить 509 метрів. Демпфер – це куля-маятник вагою 660 тон, встановлена на верхньому поверсі. Завдяки йому будова витримує вітрові навантаження, а її верх залишається практично нерухомим навіть під час землетрусу. Водночас нижню частину будівлі зробили з міцних, але гнучких матеріалів, щоб вона, навпаки, рухалася під час землетрусу, але не руйнувалася.

Якщо брати будівлю Бурдж-Халіфа, від вітру її рятує ребриста форма фасаду, яка спрямовує потоки повітря в різні боки, тим самим руйнуючи їхню цілісність.

Зі свого боку Шанхайську вежу зробили обтічної форми, і це знизило вітрове навантаження на 24%.

Ще одне завдання для архітекторів – безпека, захист людей від пожеж і терактів. Спускатися евакуаційними сходами на десятки поверхів занадто довго, виснажливо і не завжди безпечно, тому для високих будівель фахівці створили вогнесховища. Такі приміщення роблять із залізобетону та листового вогнетривкого покриття, щоб у них люди могли сховатися і чекати на порятунок.

Висотки завжди потребують величезної кількості енергії, тому на них часто тестують зелені технології. Наприклад, хмарочос Бурдж-Халіфа повністю енергонезалежний завдяки сонячним панелям на фасаді і вбудованим вітротурбінам. Архітектурні фірми іноді й зовсім перетворюють свої хмарочоси на вертикальні ліси, як це зробила MVRDV з хмарочосом Vanke 3D City в Шанхаї.

Парками на даху туристів уже не здивуєш, тож архітектори вигадують, як хмарочос зробити більш захопливим. Наприклад, на оглядових майданчиках хмарочосів власники часто роблять перебування більш екстремальним.

• у чиказькій вежі “Willis Tower” на рівні 103-го поверху є балкони зі скляною підлогою
• в шанхайській “Jin Mao Tower” – майданчики без огорожі, якими можна гуляти зі страховкою
• у Бурдж-Халіфа пішли далі і зробили інтерактивну підлогу-екран: відвідувачі ніби ходять скляною підлогою 125-го поверху, що тріскається в них під ногами. А на висоті 400 метрів розташований панорамний ресторан “Atmosphere”

У хмарочосах іноді розміщують атракціони.

• у вежі банку США в Чикаго є скляна гірка між двома поверхами, яка розташована зовні фасаду
• на даху хмарочоса “Stratosphere” в Лас-Вегасі відвідувачі можуть покататися на каруселі на висоті 250 метрів, виїхати в невеликому вагончику за межі даху або ж відчути вільне падіння на катапульті.

У деяких хмарочосах обладнують невеликі музеї, де розповідають про те, як ці об’єкти зводили. А іноді дозволяють побачити і саму конструкцію висотки. Наприклад, у Тайбей 101 відвідувачам показують ту саму кулю-маятник, яка рятує будівлю від вітру і землетрусів.

Давайте підсумуємо:

• Хоча будівництво кілометрових веж більш притаманне авторитарним країнам, проте дійсно амбітні проекти будують не тільки щоб потішити Его правителів. Основною метою є створення так званих “точок тяжіння” – в країні чи цілому регіоні; піару країни та її здобутків в світі; отримання прибутків від продажу та оренди приміщень; збільшення потоку туристів і інвестицій.
• На успішну реалізацію девелоперських проектів впливає безліч факторів. Оскільки, мова про унікальні проекти, то і проблеми, що виникають під час будівництва часто унікальні. Звичайно пандемія COVID-19 вплинула на економічні процеси у всьому світі, та чому саме грип обрали причиною зупинки будівництва розрекламованої “The Tower” в Дубай, достеменно не відомо. Знаємо лише, що висока ціна на землю в межах Дубай обов’язково змусить  власників забудувати ділянку. Що саме там збудують дізнаємось згодом. Ще цікавіша ситуація з вежею в Джидді. Офіційна версія – проблеми з фінансуванням… Серйозно? Проблеми з фінансуванням у племінника короля Саудівської Аравії на проекті державного значення? Інформації зовсім мало. Найймовірніша версія – перерозподіл влади, сфер впливу та грошових потоків у владних колах королівства.
• Незважаючи на причини, які спонукають держави будувати кілометрові вежі, вигода для світової спільноти очевидна. Завдяки конкурентній боротьбі інженери та архітектори розробляють нові технології будівництва та новітні матеріали, фінансуються наукові винаходи, створюються більш енергоефективні інженерні системи. А оскільки прогрес не зупинити, в подальшому всі ці здобутки використовуються для проектів загального користування по всьому світу.

Людству потрібен час щоб повторити успіх Бурдж Халіфа, і не зважаючи на швидкість розповсюдження інформації і технологій в сучасному світі, – це десятки років. Тож поки “Місія неможлива”. Очікуємо на продовження!